- означальність
- -ності, ж.Абстр. ім. до означальний.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
означальність
Смотреть что такое "означальність" в других словарях:
на — I прийм. Уживається із знах. і місц. відмінками. Сполучення з прийм. на виражають: Просторові відношення: 1) із знах. і місц. в. Уживається для позначення предмета: а) на якого з метою розміщення спрямовується дія (знах. в.); б) на якому… … Український тлумачний словник
з — I невідм., с. Десята літера українського алфавіту на позначення приголосного звука з (вимовляється зе ). II із, зі, рідко зо, прийм., з род., знах. і оруд. відмінками. Сполучення з прийм. з, із, зі виражають: Просторові відношення: 1) з род. в.… … Український тлумачний словник
о — I невідм., с. Дев ятнадцята літера українського алфавіту на позначення голосного звука о . II прийм. із знах. і місц. в. Сполучення з прийм. о виражають: Часові відношення: 1) з місц. в. Уживається для точного або приблизного означення години,… … Український тлумачний словник
за — I прийм., з род., знах. і оруд. відмінками. Сполучення з прийм. за виражають: Просторові відношення: 1) із знах. і оруд. в. Вказує на предмет, місце і т. ін.: а) за межі яких спрямовані дія, рух (знах. в.); б) позад, по той бік яких хто , що… … Український тлумачний словник
що — I чого/, знах. в. що, а після прийм. за, про, через та ін. також ві/що, займ. 1) також із підсил. част. ж, б, то, пит. Означає загальне питання про предмет, явище, дію і т. ін. •• Зна/єш що? уживається при поясненні чого небудь, пропонуванні… … Український тлумачний словник
як — I я/ка, ч. 1) Велика жуйна рогата тварина, перев. темної масті, з довгою, обвислою по боках шерстю, поширена у високогірних районах Центральної Азії (використовується як в ючна й верхова, а іноді як молочно м ясна тварина). 2) іст. Літак,… … Український тлумачний словник
при — прийм., з місц. в. Сполучення з прийм. при виражають: Просторові відношення: 1) Уживається з позначенням предмета, місця, простору: а) біля, поблизу якого щось відбувається; б) біля, поблизу якого щось розташовується, міститься; в) в якому, де… … Український тлумачний словник
під — I по/ду, ч. 1) Низинне місце; западина. 2) Нижня горизонтальна поверхня, площина якого небудь приміщення, ями, печі і т. ін. || мет. Дно в доменній печі. 3) Місце, майданчик для стіжка. 4) діал. Горище. II прийм., із особ. займ. оруд. в. одн.… … Український тлумачний словник
понад — рідко пона/ді, пона/до, прийм., з оруд. і знах. відмінками. Сполучення з по/над виражають: Просторові відношення: 1) Уживається на позначення предмета, особи, місця: а) вище від яких міститься, рухається хто , що небудь, відбувається або… … Український тлумачний словник
поперед — I присл. Раніше від чогось, спершу. II прийм. Уживається з род., знах. і оруд. відмінками. Сполучення з попере/д виражають: Просторові відношення: 1) з род., знах. і оруд. в. Указує на особу чи предмет, перед якими рухається, відбувається або… … Український тлумачний словник
